П

Провідні міжнародні арбітражні інституції

Оновлено: листопад 2026
 
Арбітражне застереження пишуть на етапі укладення контракту, коли спору ще немає. Про нього згадують лише тоді, коли контрагент не платить або не поставляє товар. Від обраної інституції залежать вартість і тривалість процесу, мова, можливість швидко отримати забезпечувальні заходи і, головне, чи вдасться виконати рішення там, де є активи боржника.
 
Як обирати інституцію
Універсально найкращої інституції немає.
 
Вибір залежить від кількох практичних питань:
  • де активи контрагента. Рішення має бути виконуване в цій країні. Понад 170 держав є учасницями Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958). Проте з окремими країнами, зокрема Китаєм, процедура визнання має свої особливості;
  • ціна спору і модель витрат. В ICC, SIAC, CIETAC і МКАС гонорари арбітрів залежать від суми позову, в LCIA — від витраченого часу. Для невеликих спорів важливо, чи є прискорена процедура з одним арбітром;
  • місце арбітражу. Від нього залежить, суд якої країни розглядатиме скасування рішення і чиє процесуальне право застосовуватиметься;
  • мова, строки, екстрений арбітр, а також рівень контролю інституції за якістю рішень.
Основні інституції
  • ICC — Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати, Париж (iccwbo.org). Найвідоміша інституція для міжнародних комерційних спорів. Суд ICC перевіряє проєкт рішення до його підписання, що підвищує його виконуваність. З 1 червня 2026 року діє новий Регламент. Він скасував обов'язковий акт про повноваження арбітрів (Terms of Reference), запровадив раннє вирішення явно безпідставних вимог і надшвидку процедуру (HEAP). Поріг автоматичної прискореної процедури підвищено до 4 млн доларів США для арбітражних угод, укладених з цієї дати;
  • LCIA — Лондонський міжнародний арбітражний суд (lcia.org). Одна з найстаріших інституцій, більшість сторін у ній не з Великої Британії. Часто її обирають для фінансових, корпоративних і торгових спорів;
  • SCC — Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма (sccarbitrationinstitute.se). Традиційно популярний у спорах зі східноєвропейськими сторонами, також розглядає інвестиційні спори;
  • Swiss Arbitration Centre — Швейцарський арбітражний центр (swissarbitration.org). Його обирають, коли сторонам важливе нейтральне місце арбітражу;
  • SIAC — Сінгапурський міжнародний арбітражний центр (siac.org.sg). Провідна інституція в Азії, діє Регламент 2025 року;
  • HKIAC — Гонконгський міжнародний арбітражний центр (hkiac.org). Важливий для спорів з китайськими контрагентами, зокрема через спрощений механізм виконання рішень у материковому Китаї;
  • CIETAC — Китайська міжнародна комісія з економічного та торговельного арбітражу (cietac.org). Найбільша китайська інституція. Китайські постачальники часто наполягають саме на ній, і для українських імпортерів це нерідко єдиний реальний варіант;
  • ICDR — Міжнародний центр вирішення спорів Американської арбітражної асоціації (icdr.org). Його обирають для спорів з американськими контрагентами;
  • VIAC (Відень, viac.eu), DIS (Німеччина, disarb.org), Арбітражний суд при Крайовій господарській палаті (Варшава, sakig.pl). Регіональні інституції, зручні для спорів з контрагентами з Центральної Європи;
  • PCA — Постійна палата третейського суду, Гаага (pca-cpa.org), і ICSID — Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (icsid.worldbank.org). Вони розглядають спори за участю держав, зокрема спори інвесторів з державою за двосторонніми інвестиційними угодами.
Україна як місце арбітражу
В Україні діють Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) і Морська арбітражна комісія (МАК) при ТПП України (icac.org.ua).
 
З 21 травня 2026 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2026 року № 4856-IX. Він змінив Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і наблизив його до Типового закону ЮНСІТРАЛ:
  • міжнародним тепер може бути спір між двома українськими компаніями, якщо предмет контракту пов'язаний більш ніж з однією державою;
  • арбітрабельними стали корпоративні спори в компаніях з іноземними інвесторами і ширше коло спорів у зовнішньоекономічній діяльності;
  • з'явилася можливість розглядати в Україні інвестиційні спори за участю держави;
  • рішення інституції щодо призначення і відводу арбітрів більше не оскаржуються в державних судах. Це закрило поширений спосіб затягувати процес.
Для контрактів з іноземними контрагентами це означає реальну альтернативу дорогим закордонним інституціям, якщо активи боржника в Україні або в країнах, які визнають українські арбітражні рішення.