Д
Дозвіл на імміграцію в Україну
Оновлено: листопад 2026
Дозвіл на імміграцію — рішення Державної міграційної служби, яке дає іноземцю право оселитися в Україні назавжди. На його підставі оформлюють посвідку на постійне проживання. Порівняно з тимчасовою посвідкою вона не прив'язана до роботи, навчання чи інвестиції і не потребує регулярного підтвердження підстави.
Підстави, документи та строки визначає Закон України «Про імміграцію». Він ділить заявників на дві групи: категорії, для яких може бути встановлена квота, і ті, хто отримує дозвіл поза квотою. З 2023 року квоту встановлюють лише в разі масового прибуття іммігрантів, тож на практиці обидві групи отримують дозвіл без обмеження кількості.
Категорії, для яких може бути встановлена квота
-
діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
-
висококваліфіковані спеціалісти і робітники за переліком Міністерства економіки, а також їхнє подружжя та діти до 18 років;
-
інвестори, які вклали в економіку України не менше 100 000 доларів США в іноземній валюті, зокрема через статутний капітал власної компанії;
-
рідні брати й сестри, дід і баба, онуки громадян України;
-
особи, які раніше мали громадянство України;
-
подружжя іммігранта (у шлюбі понад два роки), його діти до 18 років і непрацездатні батьки;
-
особи, які проходили військову службу у ЗСУ, Держспецтрансслужбі чи Національній гвардії три роки і більше, або не менше одного року під час воєнного стану, а також визнані непридатними до служби через поранення;
-
особи, які п'ять років безперервно проживали в Україні на підставі посвідки на тимчасове проживання, виданої з визначених законом підстав: працевлаштування, робота в представництві, інвестиції, міжнародна технічна допомога тощо.
Поза квотою
-
один з подружжя громадянина України, якщо шлюб триває понад два роки, а також діти та батьки громадян України;
-
подружжя, діти й батьки подружжя загиблих військовослужбовців — громадян України та іноземців, які служили за контрактом або допомагали Силам оборони;
-
опікуни та піклувальники громадян України і особи під їхньою опікою;
-
особи з правом на громадянство України за територіальним походженням;
-
особи, імміграція яких становить державний інтерес для України;
-
закордонні українці, їхнє подружжя та діти;
-
особи без громадянства, які два роки прожили в Україні на тимчасовій посвідці з дня визнання їх такими.
Шлюб з громадянином України не стане підставою, якщо подружжя не живе разом, не має спільної мови, нічого не знає одне про одного або якщо є інші ознаки фіктивності. Під час розгляду ДМС проводить співбесіду з обома з подружжя.
Документи
-
заява та три фотокартки;
-
паспорт із засвідченим перекладом сторінки з особистими даними;
-
документ про законне перебування в Україні (якщо заявник в Україні);
-
документ про місце проживання в Україні та за кордоном;
-
відомості про склад сім'ї, свідоцтво про шлюб;
-
медична довідка про відсутність хвороб, визначених МОЗ;
-
довідка про несудимість із країни громадянства чи проживання;
-
документи, що підтверджують конкретну підставу;
-
документ про сплату збору.
Деяких категорій, зокрема військових і членів сімей громадян України, закон звільняє від медичної довідки або довідки про несудимість. Іноземні документи подають легалізованими або апостильованими, з перекладом. Заявники віком від 12 років подають біометричні дані.
Порядок і строки
-
Подання. Заяву подають в Україні до ДМС за місцем проживання або за кордоном до консульства України. Подати її можна особисто чи через законного представника.
-
Розгляд. Строк — до шести місяців у разі подання в Україні і до одного року в разі подання через консульство. Якщо документів бракує, заяву залишають без руху, а неусунення недоліків є підставою для відмови.
-
Збір. Адміністративний збір становить 0,5 прожиткового мінімуму, тобто 1 664 грн у 2026 році, або консульський збір.
-
Після дозволу. Іноземцю, який перебуває за кордоном, видають довгострокову візу. Після цього іммігрант звертається до ДМС за посвідкою на постійне проживання, яку оформлюють до 15 робочих днів. Заяву на посвідку подають протягом року після отримання дозволу, інакше доведеться починати спочатку.
Відмова та оскарження
Дозвіл не надають, зокрема, особам з непогашеною судимістю понад рік позбавлення волі, особам, які подали неправдиві відомості чи документи, порушували правила перебування в Україні або мають невиконані зобов'язання перед державою.
Рішення про відмову можна оскаржити до вищого органу ДМС або до адміністративного суду. Повторно подати заяву можна не раніше ніж через рік після відмови.
Послуги фірми
-
аналіз підстав і вибір найкоротшого шляху до постійного проживання;
-
підготовка заяви та пакета документів, переклади, апостиль чи легалізація;
-
підготовка подружжя до співбесіди у справах за шлюбом;
-
подання документів до ДМС чи консульства та супровід розгляду;
-
оформлення посвідки на постійне проживання;
-
оскарження відмови в адміністративному та судовому порядку.
